ВИ́ПОРОЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́порожнити. Митники теж не поспішали. Сиділи за столом і мовчки поглядали то на Амбала, то на випорожнений учора жбан (Міщ., Сіверяни, 1961, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 457.