ВИПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПОЇТИ, ою, оїш, док., перех. Вигодовувати молоком, пійлом (тварин). — А як ліпше робити, — безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке, — чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук? (Вол., Місячне срібло, 1961, 230); Якщо.. лоша лишається без матері, його випоюють штучно незбираним свіжонадоєним коров’ячим молоком (Конярство, 1957, 98); Знав [Марко] усі звички [корів], ще телятами випоював, випасав на лузі (Горд., Дівчина.., 1954, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 458.