ВИ́РІЗКА, и, ж. 1. Те саме, що вирі́зування 1.
2. Стаття, замітка, цитата і т. ін., вирізані з друкованого видання. Хтось прислав мені вирізки з львівських газет про свята Котляревського (Коцюб., III, 1956, 250); Він вийняв із блокнота охайно, вчетверо згорнуту вирізку з газети (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 75); На дошках лежали комплекти центральних і обласних газет, вирізки з фронтової преси, бойові листки (Кучер, Чорноморці, 1956, 117).
3. Те саме, що ви́різ 1. Наличники на дверях з вирізками і зарубками, неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226); На один, тонкий, кінець кожного прутика насаджував [Ант] жолобчате залізце з вістрям, на другому робив вирізку або доточував костяний зуб (Скл., Святослав, 1959, 8).
4. М’ясо вищого сорту, вирізане з туші біля хребта. З туш великої рогатої худоби для смаження найбільш придатні вирізки, тонкий і товстий край (Укр. страви, 1957, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 470.