ВИ́СИПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сипати 1, 2, 4, 5. Натовп подався назад, загомонів, загаласував, а потім розпався, розкотився у всі боки, наче мішок висипаної картоплі (Кол., Терен.., 1959, 51); В саду зеленіли мовби відновлені кущі і дерева.., а вузенькими, піском висипаними стежечками лисніла вода (Коб., І, 1956, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 483.