ВИ́СОЧИТИСЯ див. висо́чуватися.
ВИСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Виділятися висотою, знаходитися вище чого-небудь. Перед вами розкинувся білий сад, височиться гострогранний величавий пам’ятник Шевченка (Горд., Буян, 1938, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 496.