ВИСТРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́СТРОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док. 1. рідко. Ставати рядами, шикуватися; ставати, розміщатися в певному порядку. Воропаєв запропонував вистроїтися і військовим строєм рушити (Смолич, II, 1958, 153); Такими [свіжими, яскравими] стояли [криничанки] й зараз, вистроївшись півколом (Гончар, Таврія.., 1957, 72).
2. діал. Гарно, святково одягатися. Вистроїлась, як лялечка (Номис, 1864, № 11184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 503.