ВИ́СТРОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́строїти. В античній залі, вистроені рівними рядами, стояли вихованці Академії (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 81); За ним повагом ішла Матвіїха, здорова, кремезна жінка, вистроєна по-святочному (Мак., Вибр., 1956, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 502.