ВИ́СУНЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́сунути 2 і ви́сунутися 2. Висунення [членів штабу на інструкторські посади] викликало серед штабістів бурхливий інтерес (Мик., II, 1957, 526); Надзвичайні здібності Г. Ю. Крачковського сприяли висуненню його в перші ряди російських сходознавців (Видатні вітч. географи.., 1954, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 506.