ВИТИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. витира́ти 1, 4, 5. Гарні просторі сіни [школи] з чистими білими стінами.., мотузяні матки до витирання ніг та густі-часті вішалки для одежі, — ні за що було зачепитись начальницькому окові (Дн. Чайка, Тв., 1960, 101); Витирання.. водою і ванни принесли мені користь видиму (Л. Укр., V, 1956, 230); На збиранні конюшини і люцерни пристрій ПТС [до комбайна] забезпечує витирання від 92,5 до 99,5% насіння (Зерн. комбайни, 1957, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 510.