ВИТРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИТРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ТРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́травлять; док., перех. 1. Травлячи, виганяти звідки-небудь (звіра). [Сотник:] Сьогодні з нами буде полювати.. моя жінка.. Всіх ведмедів і вепрів вилущимо, всіх вовків, лисиць витравимо (Стор., І, 1957, 292).
2. Виводити, знищувати, видаляти що-небудь хімічним способом. Раніше накип витравлювали соляною кислотою (Веч. Київ, 12. І 1967, 2).
3. перен. Викорінювати, знищувати що-небудь. Партія закликає вести непримиренну боротьбу проти сірості, безідейності, фальші, проти халтури, нещадно витравляти брехню і гниль з творів літератури і мистецтва (Іст. укр. літ., II, 1956, 266); — Важко, — сказав тихо Щорс . — Як же важко витравити все партизанське з душі людини (Скл., М. Щорс, 1938, 51).
4. спец. Робити малюнок, візерунок, напис їдкою речовиною на тканині, металі і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 516.