ВИ́ТРІШКИ, ів, мн., розм. Витріщання очей; розглядання кого-, чого-небудь. Не дуже розгонився купувати заробітчанський люд, вдовольняючись більше витрішками, безкоштовно користуючись видовиськом численних ярмаркових спокус (Гончар, І, 1959, 38); Перерва між лекціями. Йде велике переселення студентів з аудиторії до аудиторії, штовхання в коридорах, витрішки (Загреб., День.., 1964, 173).
◊ Ви́трішки продава́ти (купува́ти, лови́ти, ї́сти і т. ін.) — нічого не роблячи, дивитися, роздивлятися навкруги. — А я більше не піду до їх сидіти в кутку та витрішки продавати, — сказала писарша (Н.-Лев., IV, 1956, 137); І пішов [Пархім] по базару витрішків їсти (Кв.-Осн., II, 1956, 476); — Навіщо нам туди йти? Витрішки купувати я не хочу (Кучер, Прощай.., 1957, 11); Іти́ на ви́трішки — іти, роздивляючись навкруги, дивлячись на кого-, що-небудь. — Ти думаєш, як ти йдеш до церкви витріщати очі на дівчат, то й всі молодиці й дівчата ідуть до церкви на витрішки (Н.-Лев., II, 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 519.