ВИ́ХЛЕБТАТИ, бчу, бчеш, і розм. ВИ́ХЛЕПТАТИ, пчу, пчеш, док., перех. 1. Хлебчучи, виїсти щось рідке або випити (звичайно про собак і т. ін.). Іван почав питати, як їдять молоко чорти. А вони [сестра і жона] сказали: — Хлебчуть, як пси. А як вихлебчуть половину, залазять у бочки (Калин, Закарп. казки, 1955, 91).
2. розм. Випити що-небудь або виїсти рідку страву. [Лукія:] Доки дійдеш, геть воду вихлебчеш (Кроп., II, 1958, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 527.