ВИХО́ВУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. [Любов:] Він [татко] не виховував мене, він просто любив мене. (Зітхає). Він не боронив мені нічого (Л. Укр., II, 1951, 22); Та, може, й справді не та ще тільки мати людині, яка породила, а яка виховала — згадала Галина розповідь Гордія Ясена (Крот., Сини.., 1948, 79); // Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином у тих чи інших обставинах (про тварин). [Кнур:] Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Мирний, V, 1955, 90); Пташки покинули співи та взялися вигодовувати та виховувати діток своїх (Л. Янов., І, 1959, 35).
2. Систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі. Наших читачів ще треба виховувати і доводиться робити це обережно (Коцюб., III, 1956, 228); Вогненного нам треба слова! Такого, щоб мільйони виховувало: глибоко, партійно, реально, — інтернаціонально! (Тич., III, 1957, 9); Мене виховує Партія і Комсомол! (Ле, Міжгір’я, 1953, 336); // що. Систематичним впливом викликати, розвивати якесь почуття, рису вдачі, особливість, прищеплювати що-небудь. Комсомольські організації повинні виховувати у молоді любов до читання (Рад. Укр., 7. IX 1950, 2); — Навіщо вам здалося дратувати мене цим портретом?.. Таке дратування схоже на знущання і може виховати ненависть (Ле, Міжгір’я, 1953, 119).
3. Цілеспрямовано, за певною системою вирощувати (тварин). — Коней розводять і виховують державні заводи, кінські заводи: в киргизьких степах, біля Уралу, в Сибіру (Ю. Янов., II, 1958, 114); Якщо качок.. виховувати на 16-годинному світловому дні, то й у них яйцекладка почнеться в 135-140-денному віці (Соц. твар., 1, 1956, 18).
ВИХО́ВУВАТИ2, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Довго ховати, переховувати кого— або що-небудь. Моя матінко, Мій дорогий кришталю! Де тебе виховати з зими да на літечко? (Барв., Опов.., 1902, 39).
2. Таїти що-небудь. [Мокрина:] А ти на мою голубоньку не гнівайся!.. [Килина:] Хіба ж я не людина, щоб так довго виховувала гнів та лютість. Бог з нею! (Кроп., II, 1958, 495).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 529 - 530.