ВИ́ЧОРНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Пофарбувати в чорний колір. Під коморою знайомий Наумові маляр малює труну.. А як ще маляр вичорнив її.., так така домовина (Кв.-Осн., II, 1956, 90); // Забруднити в що-небудь чорне.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 539.