ВИ́ЇМЧАСТИЙ, а, е. Який має у собі виїмки (в 1 знач.), вирізи. Темно-синя, лискуча ріка виїмчастими шматками проглянула з-за кущів (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 916).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 402.