ВКЛЮ́ЧНО, присл. Разом з останньою названою особою, предметом, датою і т. ін. Моїх же предків я знав по пальцях — до мого діда включно (Ю. Янов., І, 1958, 86); Це [підручник] синтез всієї довгорічної роботи.. над вивченням давньої російської літературної спадщини від так званої літератури Київської Русі до XVII століття включно (Рад. літ-во, 3, 1957, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 698.