ВЛА́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. вла́дний. Та в голосі його таїлось, мабуть, щось більше, ніж владність (Ю. Бедзик, Вогонь, 1960, 80); — Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи (Стельмах, Хліб.., 1959, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 702.