ВМИКА́ТИ (УМИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІМКНУ́ТИ (УВІМКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. З’єднуючи з джерелом енергії, уводити в дію; пускати в хід. Олександр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (Панч, II, 1956, 232); Ганна вмикає радіо (Кучер, Вогник, 1952, 64); Макар Сидорович витер хустиною лисину, ввімкнув настільний вентилятор (Руд., Вітер.., 1958, 125); Юрій увімкнув світло (Собко, Граніт, 1937, 179).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 707.