ВМІЩА́ТИСЯ (УМІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся і ВМІ́ЩУВАТИСЯ (УМІ́ЩУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВМІСТИ́ТИСЯ (УМІСТИ́ТИСЯ), вміщу́ся, вмісти́шся, док. Поміщатися в чому-небудь. Чорна коса, як буйна грива, не вміщалась під очіпком (Вас., І, 1959, 300); Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься (Довж., III, 1960, 349); * Образно. Щастя не вміщувалось у серці, щастя розривало груди! (Коцюб., І, 1955, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 708.