Слово "вовкуватий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВОВКУВА́ТИЙ, а, е. Похмурий, понурий. Та ось дівчина перехопила вовкуватий Юрків погляд (Жур., Опов., 1956, 92); Очі в неї якісь вовкуваті (Донч., III, 1956, 382); // Відлюдкуватий. Спохмурнів він, мовчазний став, вовкуватий (Коцюб., І, 1955, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 711.