ВОВЧО́К, чка́, ч. 1. (Orobanche L.). Паразитична рослина, що розвивається на коренях інших рослин. Вовчок, відбираючи від рослини поживні речовини і воду у великій кількості, дуже пригнічує рослину, що призводить до втрати врожаю (Захист рослин.., 1952, 367).
2. (Yryllotalpa vulgaris). Комаха з ряду прямокрилих; капустянка. Вовчок — багатоїдний шкідник. Він любить моркву, помідори, капусту, картоплю.. Псує садові та лісові розсадники.. Оселюється вовчок тільки на вологих місцях (Шкідн. поля.., 1949, 24).
3. Невеличкий ссавець з роду гризунів, що впадає в зимову сплячку; соня. У лісі, серед гілок дикої яблуні, причаївся звірок, схожий на невеличку білочку, — вовчок (Наука.., 8, 1967, 43).
4. Пагін, що виростає на старому стовбурі дерева, куща. Часто із сплячих бруньок [плодових дерев] розвиваються дуже сильні.. пагони, або вовчки (Сад. і ягідн., 1957, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 713.