ВОГНЕТРИВКИ́Й, а́, е́, техн. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий. Для металургійної промисловості важливе значення мають вогнетривкі матеріали (Наука.., 10, 1956, 14); Невичерпні поклади високоякісних вогнетривких глин розташовані в різних місцях Донбасу (Чорна метал. Укр.., 1957, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 714.