ВОДНО́СТАЛЬ, присл. В одну нитку; в одне пасмо; в одну смугу; в один шар. * Образно. [Фауст:] Там в’ється пара, дим клубками, Там жар у мареві горить, То ллється тонко, мов нитками, То водоспадом аж яскрить, То по долині круженяє, Струмує тисячею жил, То знов водносталь їх єднає (Гете, Фауст, перокл. Лукаша, 1955, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 719.