ВОДОГІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до водогі́н. Григорій Іванович після розмов з робітниками водогінної станції склав справедливе враження, що настрій тут бойовий (Смолич, V, 1959, 542); Дівчина довго хлюпалась біля водогінної колонки, перемовлялась з батьком (Збан., Між.. людьми, 1955, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 719.