ВОДОЗАБІ́РНИК, а, ч. Споруда для забирання води з річки, водоймища і т. ін. Найпростішим типом безгребельного водозабірника є звичайний відкритий канал, що відгалужується від ріки (Довідник сіль. будівельника, 1956, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 720.