ВОДЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. водя́вий. * Образно. "Лірична" кучерявість і водявість йому [О. Гончареві] цілковито чужі (Про багатство л-ри, 1959, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 722.