ВОЛОСЯ́НКА 1, и, ж., діал., заст. Волосяниця. Аж тут раз стук-стук до брами: В волосянці перед нами Став Микита, як монах (Фр., XII, 1953, 14).
ВОЛОСЯ́НКА2, и, ж. Маленький співочий перелітний птах, поширений у Європі та інших частинах світу. Попереду почувся тупіт. Мартин засвистів на манір маленької пташки-волосянки, у відповідь почувся такий же свист (Панч, III, 1956, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 732.