Слово "воркіт" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ВОРКІ́Т, кота́, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що воркоту́н. Тоді вже згадав я, Що той Назарко на цілу округу жіночий воркіт і такий на це діло здатний (Вовчок, VI, 1956, 294).

2. Ласкава назва-прикладка до слова кіт. Кіт-воркіт біля воріт Чеше лапкою живіт (Мал., І, 1956, 365).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 738.