ВОРОХО́БНИЙ, а, е, розм. Те саме, що бунтівни́й; бентежний. Грала свій вальс, але так, як ніколи.. О, та гама! та нам добре знана ворохобна гама! (Коб., І, 1956, 534); Лукія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 742.