ВПАДІ́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. впа́сти1 1. Річка Рось перемістила своє місце впадіння в Дніпро, і на ньому на деякий час припинилось судноплавство (Рад. Укр., 18.ІІІ 1946, 2).
2. Місце злиття двох рік або втікання річки в море тощо; гирло річки. В нижній частині Дунай поділяється на гирла 1 при впадінні в Чорне море утворює.. низинну дельту (Геол. Укр., 1959, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 748.