ВПА́ЮВАТИ (УПА́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВПАЯ́ТИ (УПАЯ́ТИ), я́ю, я́єш, док., перех. Паянням закріплювати що-небудь у чомусь. З другого боку верхньої кришки [портсигара] Антон.. впаяв маленьку фотокарточку Оксани (Ткач, Крута хвиля, 1956, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 748.