ВПЕРЕБІ́ЖКУ (УПЕРЕБІ́ЖКУ), присл., розм., рідко. Перебігаючи з одного місця на інше. Два взводи в цей час — вперебіжку — з трави Підкрались уже до траншей… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 748.