ВПОВИВА́ТИ, ВПОВИ́ТИ, ВПОВИ́ТИЙ, ВПОВІ́ЛЬНЕНИЙ, ВПОВІЛЬНИ́ТИ, ВПОВІЛЬНИ́ТИСЯ, ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИСЯ, ВПОВІ́ЛЬНЮВАЧ див. уповива́ти, упови́ти і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 753.