ВСТАНОВИ́ТИ, ВСТАНОВИ́ТИСЯ, ВСТАНО́ВЛЕНИЙ, ВСТАНО́ВЛЕННЯ, ВСТАНО́ВЛЮВАНИЙ, ВСТАНО́ВЛЮВАННЯ, ВСТАНО́ВЛЮВАТИ, ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ, ВСТАНОВЛЯ́ТИ, ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ, ВСТА́ТИ, ВСТАТКО́ВАНИЙ, ВСТАТКО́ВУВАННЯ, ВСТАТКО́ВУВАТИ, ВСТАТКО́ВУВАТИСЯ, ВСТАТКУВА́ННЯ, ВСТАТКУВА́ТИ, ВСТЕ́ЖИТИ, ВСТЕ́КЛИЙ, ВСТЕ́КЛІСТЬ, ВСТЕ́КЛО, ВСТЕ́ЛЕНИЙ, ВСТЕЛИ́ТИ, ВСТЕЛИ́ТИСЯ, ВСТЕ́ЛЮВАТИ, ВСТЕ́ЛЮВАТИСЯ, ВСТЕЛЯ́ТИ, ВСТЕЛЯ́ТИСЯ, ВСТЕРЕГТИ́, ВСТЕРЕГТИ́СЯ, ВСТИГА́ТИ, ВСТИ́ГНУТИ, ВСТИ́ГНУТИСЯ, ВСТИ́ГТИ, ВСТИД, ВСТИДА́ТИ, ВСТИДА́ТИСЯ, ВСТИДЛИ́ВИЙ, ВСТИ́ДНО, ВСТИЛА́ТИ, ВСТИЛА́ТИСЯ, ВСТО́ЮВАТИ, ВСТО́ЮВАТИСЯ, ВСТО́ЯНИЙ, ВСТОЯ́ТИ, ВСТОЯ́ТИСЯ, ВСТРЕ́ЛИТИ див. установи́ти, установи́тися і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 769.