ВСІЛЯ́КИЙ (УСІЛЯ́КИЙ), а, е. Різний, різноманітний, усякий. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця! (Номис, 1864, № 347); Старий мідник кинув своє ремесло,.. читав книжки, рисував і вираховував усілякі шруби та колісцятка (Коцюб., III, 1956, 8); В боротьбі проти всіх і всіляких нападників і гнобителів — завжди йшли опліч ці народи-брати (Рильський, III, 1956, 7); // Всемірний. Подавати всіляку допомогу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 766.