ВТРИ́ЧІ (УТРИ́ЧІ), присл. У три рази. Він би втричі дорожче заплатив за цю землю (Стельмах, І, 1962, 238); На кінець семирічки продукція цих заводів зросте майже втричі (Цюпа, Україна.., 1960, 261).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 777.