ВУЛЬГАРИЗА́ТОР, а, ч. Людина, яка що-небудь вульгаризує. Поширення так званого "нового вчення" про мову М. Я. Марра, спрощенця і вульгаризатора марксизму в мовознавстві,.. завдало значної шкоди усім мовознавчим наукам (Нариси з діалектології.., 1955, 5); Пролетарська культура росла і міцніла, хоч як цьому.. не заважали всілякі вульгаризатори, бо її творцем є народ, що висуває з своїх лав письменників і художників, композиторів і артистів (Рад. літ-во, 1, 1962, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 787.