ВІГВА́М, а, ч. Банеподібна хата з гілок, кори або шкір в індіанців Північної Америки. Бубни б’ють, і хитається в танку Індіанський убогий вігвам (Мал., II, 1956, 280); Давні люди використовували не тільки м’ясо мамонтів. Шкіра та великі кістки були потрібні для спорудження жител на зразок вігвамів (Знання.., 5, 1966, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 551.