ВІДБЕНКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. перех. Відзначити яку-небудь подію або дату бенкетом.
2. неперех. Провести час бенкетуючи; // Закінчити бенкетування, перестати бенкетувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 553.