ВІДБИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДІБРА́ТИСЯ, відбере́ться; мин. ч. відібра́вся, бра́лася, лося; док. 1. Складатися в групу внаслідок відбору; підбиратися. Одібралось нас двадцять чотири. Шурка, Ванька і я — першими. Командиром один студент (Ю. Янов., І, 1958, 124).
2. тільки недок. Пас. до відбира́ти 1, 3, 4. Та й навіщо вони [сінокоси] йому, раз земля восени відбирається (Головко, II, 1957, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 556.