ВІДБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбудува́ти. В цвіту — вінку вишневому, У запаху травневому Розкинулась вона: Фашистами плюндрована, Та знову відбудована Кохана сторона (Гірник, Сонце.., 1958, 17); // у знач. прикм. Радість цієї творчої праці переливається в гудках відбудованого Донбасу (Рильський, III, 1956, 52); // відбудо́вано, безос. присудк. сл. У республіці [УРСР] відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні й мартенівські печі (Наука.., 12, 1957, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 559.