ВІДВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Навантаживши що-небудь, відправляти в інше місце. Відвантажити вагон вугілля.
2. перех. Знімати частину вантажу; перевантажувати в інше місце. Самоскиди.. відвантажували бетон у приймальні бункери (Рад. Укр., 8.VIII, 1957, 1).
3. тільки док., перех. і неперех. Закінчити, перестати вантажити. Уже відвантажили своє.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 561.