ВІДВОРО́ТНО. Присл. до відворо́тний 1. В піщаній пилюзі лежав неприродно скорчений командир жовнірів,.. лежав, одворотно висолопивши посинілого.. язика (Ле, Хмельницький, І, 1957, 5); Гіпертрофоване користолюбство відворотно діє на наших людей, викликає в них роздратовано-негативну реакцію (Літ. Укр., 11. XII 1962, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 568.