ВІДВІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. відві́дати. Це вона [вчителька] тоді, під час мого першого відвідання школи,.. просила відпустити мене (Сміл., Сашко, 1957, 7); Після одвідання цензури [М. В. Гоголем] тижні минали, як у чарівному сні (Полт., Повість.., 1960, 385); У 1957 році до неї [Державної публічної бібліотеки АН УРСР] було записано понад 29 тисяч читачів, число їх відвідань досягла за рік близько 480 тисяч (Наука.., 8, 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 564.