ВІДГА́ДКА, и, ж. Відповідь на загадку, розв’язання загадки, розкриття таємниці. За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною (Дмит., Наречена, 1959, 204); Оце ж і рішенець. І здогадів його, і неясної мрії, Одгадка таємниць і здійснення надії! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 30); В останні роки життя.. Глібов написав понад 50 віршованих загадок і відгадок (Іст. укр. літ., І, 1954, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 568.