ВІДГРИЗНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Однокр. до відгриза́тися 3. Він встав і пацнув Дарку з розмаху по плечах. — Одчепися, холеро! — відгризнулась Дарка (Л. Укр., III, 1952, 609); Жінки відгризнулись, але кватирку причинили (Смолич, Мир.., 1958, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 572.