ВІДДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е, грам. Утворений від дієслова. Віддієслівні іменники становлять особливу групу слів, споріднених своєю семантикою з дієсловом (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 580.