ВІДЖИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до віджива́ти. Партія буде систематично пропагувати великі переваги соціалізму і комунізму перед відживаючою свій вік капіталістичною системою (Програма КПРС, 1961, 107); Навіть відживаюча природа не розігнала її байдужості (Коб., І, 1956, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 583.