ВІДКА́ШЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відка́шлювати й відка́шлюватися 1. На долівці серед сонних дітей почулось стримане відкашлювання (Іщук, Вербівчани, 1961, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 589.