ВІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. відкріпляться; док. 1. Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене).
2. Зніматися з обліку.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 598.